ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Сергій БАРШАЙ.   Візит кардинала Каспера і реакція ЗМІ. Православне життя очима світських ЗМІ: 23 – 29 лютого

Основна мета посту. – Візит кардинала Каспера і реакція ЗМІ. – Монастир і його насельниці. – Освячений Центрвиборчком. – Нові видання єпископа Калліста.

У перший тиждень Великого посту вітчизняні ЗМІ приділили відносно незначну увагу цій даті. З більш-менш серйозних “пісних” матеріалів можна навести лише статтю настоятеля Свято-Введенського храму м.Києва ігумена Ахіли (Шахтаріна) під назвою “Великий піст”, опубліковану в газеті “Товариш” за 27.02.2004 р. У цьому матеріалі подається історія виникнення посту. Як пише автор, “Основоположником Великого посту є Господь наш Ісус Христос. В Євангелії ми читаємо про те, як перед виходом на проповідь Ісус Христос, знаходячись у пустелі, провів у пості сорок днів”. Також дається розуміння суті посту. Зазначається, що поститись – означає не тільки утримуватись від певної їжі або утримувати свої почуття, зір і слух: “удосконалення внутрішньої людини – ось основна мета посту”.

Набагато більше, аніж початок Великого посту, цікавив наші ЗМІ протягом тижня візит у Москву голови папської ради з питань християнської єдності кардинала Вальтера Каспера. Підвищений інтерес до цього візиту був обумовлений тим, що кардинал, зокрема, мав обговорювати із Патріархом Олексієм проблему українських греко-католиків, у першу чергу можливість надання УГКЦ статусу патріархату. Як відомо сторони дійшли єдиного висновку про неможливість надання такого статусу сьогодні. З цього приводу газета “Україна молода” за 25.02.2004 р. (стаття М.Остерської “Ватикан плюс Москва… мінус Київ?”) патетично заявила, що “УГКЦ впала жертвою примирення Ватикану з Алексієм II”.
Правда, проти такого категоричного твердження виступає К.Щоткіна на сторінках тижневика “Зеркало недели” за 28.02.2004 р. (стаття “Москва, Ватикан и непредсказуемая погода в Украине”). Журналістка заявляє, що “…вопрос о необходимости патриархального статуса не получил однозначных оценок внутри самой УГКЦ. Наиболее осторожные представители церкви не слишком громко (чтобы не нервировать “третий сектор”) высказывают опасения, связанные с проникновением в церковь “национально-самостийнических” тенденций и с неумением удерживать тонкую грань между восточным принципом поместности и католическим пониманием вселенскости. Самостийничество во всем — и не в последнюю очередь в церковном вопросе — характерная черта молодых национальных государств. Тем более отождествление “национального” и “церковного” характерно для населения Западной Украины. Но так ли это хорошо для церкви?” – задається питанням авторка матеріалу.
Також у газеті висловлюється припущення про неоднозначність позиції з цього питання й у самому Ватикані. “Там не особо стремятся признавать за УГКЦ статус патриархата. И не стоит думать, что всему виной Москва и ее нежелание мириться с этой идеей. Воинственная позиция, конечно, будет использована в качестве обоснования отказа “обострять ситуацию”. Но не слишком ли легко Римская курия всякий раз соглашается с аргументами “противоположной стороны”? Видимо, не только в УГКЦ, но и в самом Ватикане нет единства мнений по “украинскому вопросу”.
Не зовсім зрозумілим є твердження “України молодої про те, що “УГКЦ неодноразово зверталася до РПЦ з пропозицією розпочати діалог, готуючись стати своєрідним цивілізаційним "мостом" між Римом і Москвою. Однак кроків назустріч з боку РПЦ не було”. Коли саме зверталася з такою пропозицією УГКЦ і на яку тему мав бути діалог – невідомо. Скоріш за все, вищенаведена фраза є просто красивим, хоч і голослівним твердженням журналістки. Адже відомі лише спроби (до того ж невдалі) православних розпочати на початку 1990-х діалог із греко-католиками – але останнім тоді було не до того, вони займалися “відновленням справедливості”. А вести діалог сьогодні, коли православні на Галичині піддаються від греко-католиків нещадному цькуванню, можна лише з конкретних болючих питань, а не з абстрактних “цивілізаційних”.
Звичайно, таку тему не могла обійти газета “День”. В огляді релігійних новин світу, уміщеному за 25.02.2004 р., його авторка К.Гудзик з приводу вищезгаданих подій висловила припущення, що причини жорсткої позиції священоначалія РПЦ полягають у тому, що “Московська патріархія не вільна у своїх діях і перебуває під пресом російських православних фундаменталістів (ченці, православні братства), для яких будь-яке спілкування з єретиками-католиками – смертний гріх”. “Особливі” почуття К.Гудзик до православних не є для когось секретом – протягом кількох останніх років журналістка використовує будь-який привід, аби якось принизити чи очорнити роль православних у світі. І тут уже в черговий раз виникає запитання: невже й справді вона такої невисокої думки про православні Патріархати? Не так давно журналістка звинуватила Вселенського Патріарха у залежності від “тиску Москви”, тепер виходить, що “Москва” залежить від “фундаменталістів”… Що ж це, виходить, за Церква у нас така? Хоча К.Гудзик не може зрозуміти іншого: Церква, як соборноправна структура, не може бути абсолютно “вільною у своїх діях”, адже складається вона із своїх членів, тобто простого народу, а тому і виражає його інтереси. А якщо простий народ (зокрема, на Західній Україні) завдяки уніатам позбавлений елементарних умов для молитви Богові, то реакція священноначалія може бути тільки адекватною.

У “Вечірньому Києві” за 26.02.2004 р. у статті “Комусь – на тусовку, комусь – у монастир” журналістка П.Аксьонова розповіла про київський Покровський монастир, зокрема про побут його насельниць. Даний матеріал можна віднести до розряду нині популярного напрямку статей, де їхні автори пробують передати власні враження “від побаченого” в обителях, не зупиняючись на історії монастиря як такого, а лише акцентуючи увагу на його нинішніх жителях. “Ніяковіючи, заходжу у ворота. Переді мною – невеличка будівля: священницькі келії. Ліворуч – храм і чернецькі помешкання. У неділю в храмі – сила-силенна народу, просто не віриться, що в самому центрі міста, у тихому Покровському монастирі може зібратися в церкві стільки людей. Проте мій подив пов’язаний не з цим. Раз-у-раз, заходячи сюди я не втримуюсь кинути оком у бік загадкових берегинь цього храму – черниць. Вони такі молоді, вони майже такі, як я… чому ж їх молодість минає за цими стінами, а не на гучних молодіжних тусовках, не в кінотеатрах та кав’ярнях, не на студентській лаві, не на концертах улюблених музикантів?”
Стаття привертає увагу простим стилем написання і може бути дійсно навіть корисною тим, хто раптом виявить бажання присвятити себе Богу – тут коротко описується “практична” сторона монашества.

Газета “День” за 28.02.2004 р. у матеріалі Н.Трофімової “У ЦВК - ангел-охоронець” розповідає про освячення Митрополитом Київським і всієї України Володимиром (у газеті він помилково названий Патріархом) приміщення Центрвиборчкому. Тут наводиться думка голови ЦВК С.Ківалова про те, що освячення приміщення “допоможе новому складу Центрвиборчкому додержатися принципів чесності, прозорості та демократичності виборів”.
Характерна деталь сьогодення. Журналістка зазначає, що освячення приміщення відбулося “щоправда, митрополитом тільки однієї конфесії”. Очевидно, сьогоднішня ненормальна ситуація, яка є в нашій державі із “конфесійним плюралізмом” багатьма сприймається уже як вповні нормальна. А тому багато хто вважає, що подібні заклади мають освячувати, звичайно, представники усіх (чи переважної більшості) українських конфесій – для дотримання “конституційної рівності”. Хоча ситуації, при яких певне богослужіння очолюють відразу кілька “патріархів” – є абсурдною.

В “Україні молодій” за 26.02.2004 р. у статті М.Остерської “Православним шляхом – до внутрішнього царства” розповідається про видання столичним видавництвом “Дух і Літера” двох трудів відомого православного богослова сучасності єпископа Діоклійського Калліста (Уера) – “Внутрішнє царство” і “Православний шлях”. У статті розповідається про семінар “Україна у всесвіті владики Калліста (Уера)”, який відбувся у Києво-Могилянській академії. “Учасники семінару відзначали, що книги Калліста написані сучасною мовою для сучасних людей. Це важливо тому, що в очах пересічного громадянина, який уже не є атеїстом, але ще не має церковного досвіду, тобто у щось вірує, але не цілком знає у що – християнство пов’язане з чимось застиглим і не дуже доречним у сучасному світі. І поява таких близьких читачеві книжок допомагає зрозуміти людям вічність і сутність”.





 Огляд преси 14-20 червня
 Сергій БАРШАЙ. Божа Матір Волинська. Православне життя очима світських ЗМІ: 26 квітня – 2 травня
 Сергій БАРШАЙ. Чудо і науковий підхід. Православне життя очима світських ЗМІ: 19 – 25 квітня
 Огляд релігійних подій за тиждень: 12 – 18 квітня
 Сергій БАРШАЙ. Монастирі, джерела, видавництва. Православне життя очима світських ЗМІ: 12 – 18 квітня
 Сергій БАРШАЙ. ЗМІ на Великдень. Православне життя очима світських ЗМІ: 5 – 11 квітня
 Сергій БАРШАЙ. Книга про українську ікону. Православне життя очима світських ЗМІ: 29 березня – 4 квітня
 Сергій БАРШАЙ. Кому заважає монастир? Православне життя очима світських ЗМІ 22-28 березня
 Сергій БАРШАЙ. Святині України і Абхазії. Православне життя очима світських ЗМІ: 15 – 21 березня
 Святині під вугіллям і уламками будинку. Православне життя очима світських ЗМІ: 8-14 березня
 ОГЛЯД РЕЛІГІЙНИХ ПОДІЙ ЗА ТИЖДЕНЬ (1 – 7 березня)
 Сергій БАРШАЙ. Проблеми Кирилівської церкви. Православне життя очима світських ЗМІ: 1 – 7 березня
 Сергій БАРШАЙ. Тривоги Софії Київської. Православне життя очима світських ЗМІ: 16 – 22 лютого
 ОГЛЯД РЕЛІГІЙНИХ ПОДІЙ ЗА ТИЖДЕНЬ (23 – 29 лютого)
 ОГЛЯД РЕЛІГІЙНИХ ПОДІЙ ЗА ТИЖДЕНЬ (16 – 22 лютого)
 ОГЛЯД РЕЛІГІЙНИХ ПОДІЙ ЗА ТИЖДЕНЬ (9 – 15 лютого)
 Сергій БАРШАЙ. Константинопольський Патріарх і уніати. Православне життя очима світських ЗМІ: 9 – 15 лютого
 Сергій БАРШАЙ. Донецький храм на колесах. Православне життя очима світських ЗМІ: 2 - 8 лютого
 Сергій БАРШАЙ. Особливості високосного року. Православне життя очима світських ЗМІ: 26 січня – 1 лютого
 Сергій БАРШАЙ. Останнє зимове свято. Православне життя очима світських ЗМІ: 19 – 25 січня
 Сергій БАРШАЙ. Різдвяна тематика у центральній пресі.
 ОГЛЯД РЕЛІГІЙНИХ ПОДІЙ ЗА ТИЖДЕНЬ (26 січня – 1 лютого)
 Сергій БАРШАЙ. Різдво на дворі. Православне життя очима світських ЗМІ: 5 - 11 січня
 Сергій БАРШАЙ. МОЛЕБЕНЬ БІЛЯ КИЇВСЬКОГО КНЯЗЯ. Православне життя очима світських ЗМІ: 29 грудня – 4 січня
 Сергій БАРШАЙ. Сто років із курантами
 Сергій БАРШАЙ. Ім’я Святителя у храмах, місцевостях і вулицях.
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру