ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Блаженніший Митрополит Володимир.   Шанування святих ікон (Неділя 1-ша Великого посту – Торжество Православ’я)

Починаючи з 9 століття перша неділя Великого посту в Православній Церкві називається Неділею Торжества православія. Сьомий Вселенський собор що тоді відбувся раз і назавжди ствердив вчення про шанування святих ікон і молитовне поклоніння їм.

В постанові святих отців говориться, що честь, яку віддаємо святим іконам, стосується не дошки, а зображеного на ній святого лику, що молитовне поклоніння належить першообразу, тобто, покланяючись святій іконі, ми покланяємося тому небесному покровителю і молитвенику, який зображений на ній. Вчення про святі ікони було завершенням формулювання православних вірувань, заснованих на Божественному Одкровенні, на вченні апостолів, на переданні святих отців. Тому й нинішній празник отримав найменування “Торжество Православ’я”.
Звернемося тепер до святих ікон. Хто ж перший почав зображати Господа, Божу Матір, святих угодників, котрих ми бачимо в святих храмах, маємо вдома? Перші зображення не були результатом рук людських. Сам Господь Ісус Христос залишив відбиток свого пречистого лика на обрусі, полотні і послав це зображення Едеському князеві Авгарію, щоб зцілити його від хвороби.
Невидимий і незбагнений Дух Святий, прийнявши образ голуба, і в цьому образі свідчив слово Бога Отця, що в Йордані хрестився Бог Син. Він же прийняв образ видимих вогненних язиків, зійшов у цьому вигляді на святих апостолів в день П’ятдесятниці, давши їм владу проповідувати, відпускати і в’язати гріхи людські.
Першим з людей, хто дав нам приклад зображення на іконі, був святий євангеліст Лука. Він написав образ Богоматері, про котрий Сама Пречиста сказала: “З цим образом перебуватиме благодать Моя і сила”.
Такий початок зображень Господа Ісуса, Бога Духа святого, Божої Матері. Чому ж було не наслідувати цей приклад? Як можна було не зображати християнам Хрест, на якому був розп’ятий заради нашого спасіння Христос і котрий став знаряддям нашого спасіння? Воскрес Ісус із гробу. Як було не показати першим християнам, що відкритий гріб - знак не тільки смерті, але й воскресення після неї?
Будучи безгрішним, Господь поніс на Собі наші гріхи. Він дійсно Агнець Божий, Котрий взяв на Себе гріхи світу (Ін. 1, 29), і ніщо не перешкоджало християнам зображати для нагадування цього Агнця або Пастиря, Котрий несе на Своїх плечах вівцю.
З найперших часів місця молитовних зібрань християн відмічалися особливими зображеннями: то святого Хреста, то Агнця, то Пастуха, то риби, бо букви грецького найменування її є початковими літерами Імені Ісуса Христа, то трапези з переломлюванням хліба. Іконописні зображення отримали широке поширення особливо тоді, коли свята віра християнська перемогла поганський світ і стала широко поширюватись.
Чи потрібні нам святі зображення? Чи ми можемо і без них духом і думкою підноситися до Бога, до неба?
Якщо в буденному житті нам необхідно нагадувати про наші земні обов’язки, то тим більше в житті духовному ми потребуємо нагадування про наших небесних молитвеників. При нашій суєті, неуважності й огрубінні, при всій нашій плотськості зображення святих надзвичайно необхідні. Багато знають, як часто один вид святої ікони стримував людей від пороку чи злочину.
В святих іконах, як в живих ликах, видимо зображено шанованих нами молитовниківта предстателів перед Богом. Розглядаючи картину, ми милуємося не полотном, на якому вона зображена, а самою картиною. Читаючи написане, чи надруковане, ми думаємо не про папір, а про те, що на ньому написано. Розглядаючи фотографію, головним чином цікавлять особи, зображені на ній, а не плівка чи папір. Те ж саме можна сказати і про ікони. Шануючи ікони, ми шануємо зображених на них святих, підносячись думкою до неба, і до того угодника Божого, нашого молитвеника й заступника, що живе там.
Чи варто говорити про чудотворність святих ікон, про чудесну дію багатьох з них, особливо ікон Пресвятої Богородиці? Краще подякувати Богу, Його Пречистій Матері і всім святим за милість, молитви і співчуття до нас грішних. Чудотворні дії багатьох ікон - чи не кращий доказ їх святості й необхідності для нас?
Прославимо Господа і всіх Його святих в їх іконах. “ Пречистому Твоєму образу покланяємося, Благий, просячи прощення гріхів наших… радістю наповнив єси все, Спасе наш, прийшовши спасти світ”. Амінь.





 Блаженніший Митрополит Київський і всієї України ВОЛОДИМИР. Хрест Христов
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Богоматір
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Усікновіння глави Пророка, Предтечи й Хрестителя Господнього Іоанна
 Блаженніший Митрополит Володимир. Церква і освіта
 Блаженніший Митрополит Володимир. Успіння Пресвятої Богородиці
 Блаженніший Митрополит Володимир. Преображення Господа, Бога і Спаса нашого Іісуса Христа
 Блаженніший Митрополит Володимир. Ти-Син Божий ( Неділя 9-та після П'ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Наслідуйте віру їх (Пам'ять святого рівноапостольного великого князя Володимира)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Чудесне насичення (Неділя 8-ма після П'ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Євангельська віра (Неділя 7-ма по П’ятидесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Петр і Павел
 Блаженніший Митрополит Володимир. Духи злоби (Неділя 5-та)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Віра (Неділя 4-та після П’ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Наші Святі спиввітчизники ( Неділя 2-га після П’ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Святих Божих, як зірок на небі (Неділя 1-ша після П’ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. П’ятидесятниця - розкриття тайни Святої Трійці
 Блаженніший Митрополит Володимир. Це ж є життя вічне (Неділя 7 - а після Пасхи, святих отців Першого Вселенського Собору)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Святкові дні (Неділя 6 - та після Пасхи, про сліпого)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Поклоніння Богові (Неділя 5 -та після Пасхи, про самарянку)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Чи хочеш бути здоровим?
 Блаженніший Митрополит Володимир. Неділя 3-тя після Пасхи, святих жон-мироносиць
 Блаженніший Митрополит Володимир. Неділя 2-га після Пасхи, апостола Фоми
 Блаженніший Митрополит Володимир. „Я з вами..” (Неділя 5-та Великого посту)
 Блаженніший Митрополит Володимир. "Вірую, Господи! допоможи моєму невірству" (Неділя 4-та Великого посту)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Відпускаються тобі гріхи
 Блаженніший Митрополит Володімір. Хресна сила
 Блаженніший Митрополит Володимир. Дух целомудрія (Молитва святого Єфрема Сиріна – частина 2)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Молитва святого Єфрема Сиріна
 Блаженніший Митрополит Володимир. Проповідь в Прощену неділю
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру