ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Блаженніший Митрополит Київський і всієї України ВОЛОДИМИР.   Привітання учасникам Першого монашеського з'їзду

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, всечесні отці
намісники та ігумені!
Сьогоднішнє зібрання є дуже важливим для життя Української Православної Церкви, тому що чернецтво з самого свого зародження стало осередком духовного життя і благодатної сили Церкви Христової.


Святитель Ігнатій Брянчанинов писав: "Чернецтво є установлення Божественне, за допомогою якого християнство досягає свого найвищого розвитку". Протягом багатьох століть до християнських монастирів спрямовані погляди мільйонів людей різного соціального стану й освітнього рівня: тут шукають духовної допомоги і розради, молитов і духовних настанов. І це зрозуміло, оскільки чернецтво покликане бути ідеалом виконання євангельських заповідей, покликане своїм особистим прикладом вести увесь світ до Преображення й обоження.
Ідучи особистим шляхом, здобуваючи Дух Божий, Дух Істини, православне чернецтво завжди було захисником апостольської православної віри, оберігаючи церковну єдність, тому в часи гонінь чернецтво найбільше піддавалося репресіям. Так було і в епоху іконоборства, це ми пам'ятаємо, і у близький до нас час, коли богоборча влада, намагаючись стерти Церкву з лиця землі, знищувала насамперед храми й монастирі. Багато тисяч ченців закінчили свій хресний шлях у в'язницях і засланнях або були розстріляні.
Слава Богу, усе лишилося в минулому. Ми з вами проживаємо хоч і не простий, але благодатний час: відновлюються храми, відкриваються монастирі. Відмовившись від атеїстичної ідеології, держава шукає у Церкві запоруку консолідації суспільства і процвітання нації. За останніми дослідженнями, значна більшість населення України найавторитетнішим інститутом визнає Церкву. Це викликає радість і вимагає особливої відповідальності. Радість тому, що сімдесятирічний період атеїстичного полону так і не зумів знищити в нашому українському народові релігійних устремлінь. Однак радикальні зміни в суспільстві за останнє десятиріччя для багатьох стали причиною світоглядної розгубленості, чим швидко скористались псевдорелігійні течії і секти. Раною, що кровоточить на Тілі нашої Церкви, і донині залишається діяльність розкольницьких течій.
У зв'язку з цим Церква чекає від сучасного чернецтва жертовного подвигу відданості Христу і Церкві. Говорячи про відродження монастирів, ми повинні мати на увазі, що йдеться не стільки про відновлення монастирських стін та економічної діяльності, що також дуже важливо, але насамперед, про відродження чернечого життя. Кожен, хто бажає "ОБЛЕЧЬСЯ В АНГЕЛЬСКИЙ ОБРАЗ", повинен добре усвідомлювати, що існує лише одна мета, заради якої він це робить, — це Христос, і досягається це шляхом постійної внутрішньої боротьби, молитви і послуху.
Усе монастирське життя повинно бути зосереджене навколо церковної молитви. На жаль, на ранньому етапі відчувається недостатня кількість досвідчених наставників, і тим, хто починає цей шлях, особливу увагу необхідно приділяти читанню духовної аскетичної літератури. Для монастирських духівників, які сповідують не лише ченців, але і мирян і тому мають авторитет, дуже важливо не змішувати духовний досвід Церкви з власними духовними переживаннями.
Православні монастирі завжди вели широку просвітницьку і соціальну діяльність. При обителях існували школи, типографії, лікарні, притулки. Ми сподіваємося на відродження нашим чернецтвом і цієї сторони служіння світові.
Промислительно і символічно, що перше зібрання намісників і ігуменій проходить у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі — матері усього чернецтва руського. Віримо, що молитвами преподобних Антонія, Феодосія і всіх, "в подвизе подвизавшихся", Господь надішле нам Свою благодать і подасть сили відродження нашим обителям.
Боже благословення і предстательство угодників Божих нехай перебуває з усіма вами, бо, за словами преподобного Ісаака Сиріна, "чернецтво — справжня прикраса Церкви Христової".
Володимир,
Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви





 Архиепископ Вышгородский ПАВЕЛ. "Для того чтобы заниматься благотворительностью и просвещением, необходимы средства"
 Игумения СЕРАФИМА, настоятельница Одесского Свято-Михайловского женского монастыря. О монашеском послушании
 ВОЛОДИМИР Митрополит Київський і всієї України
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру