ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Проповідь Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України ВОЛОДИМИРА.   Страсті Христові

Свята Церква закликає нас у цей тиждень залишити все суєтне і мирське і піти за нашим Спасителем, запитуючи себе: що вимагається від мене для того, щоб смерть Спасителя не залишалася для мене марною; що я повинен робити, щоб дійсно брати участь у спасінні, яке здобув Господь на Голгофі для усього світу?

Страстями Господніми Св. Церква називає страждання Спасителя, які Він перетерпів в останні дні Свого земного життя.

Він перетерпів зрадництво, ганьбу, биття, обпльовування, хрест, смерть і вільне поховання для того, щоб звільнити нас, людей, від диявольського рабства, від гріха і від вічної смерті. Він дав нам волю і вічне життя в Ньому, з Ним і через Нього, нашого Бога і Спасителя.

Він стає Сином Людським, щоб ми стали синами Божими. Приймаючи на Себе плоть людську, Він входить в обмеженість людської долі на землі, живе в цьому грішному світі, будучи подібним нам в усьому, крім гріха. Він пройшов хресний шлях тому, що ми відійшли з праведного шляху, відійшли від Бога. Він страждає, щоб дати нам можливість блаженствувати. Він приймає усе не ремствуючи, щоб повернути нас у солодку слухняність Отцю Небесному. Він виконує цей подвиг до кінця і тим самим дарує можливість усьому роду людському від боговідступництва повернутися в Отецькі обійми і, отримавши прощення своїх гріхів, згладивши усяку провину і злочин, стати синами Неба.

У Його смерті винен кожен з нас. Це гріхи людські змусили і змушують знову страждати і розпинатися Христа Життєдавця. І якби хоч одна людина согрішила, відступила від Бога, то, ймовірно, і заради неї прийшов би Син Божий, щоб, залишивши дев'яносто дев'ять овець, йти на пошуки сотої вівці, розшукати і єдину загублену драхму.

Господь виявляв особливу любов до хворих і до тих, хто страждає. Його відношення до них передалося Його Церкві.

Своїми стражданнями і Своєю смертю Іісус Христос узяв на Себе всі людські страждання і додав їм нового значення. Він призиває хворих і всіх, хто страждає, співробітничати з Ним заради спасіння світу.

І хоча й досі нам важко зрозуміти страждання, Іісус Христос ясно сказав, що його значення пов'язане з Його власним стражданням і Його власною смертю, з Його власною жертвою.

Іншими словами, нашими стражданнями ми допомагаємо Христу в Його справі спасіння. Апостол Павел говорить так: "...Поповнюю недостаток у плоті моїй скорбот Христових за Тіло Його, яке є Церква" (Кол. 1,24).

За свідченням святителя Іоанна Златоуста, перші християни, палко бажаючи невідступно бути з Господом в останні дні Його життя, у Страсну седмицю посилювали моління і збільшували звичні подвиги посту. Вони, наслідуючи Господа, Який перетерпів лише з любові до людства, яке согрішило, нечувані страждання, намагалися бути добрими і поблажливими до немощів братій своїх і більше робити справ милосердя, вважаючи непристойним осуджувати когось у дні нашого виправдання кров'ю Непорочного Агнця, припиняли в ці дні всі позови, суди, суперечки, покарання і навіть звільняли на цей час від ланцюгів в'язнів у тюрмах, винних не в карних злочинах.

Перебуваючи в Страсну седмицю на церковних службах, які представляють всі події останніх днів Спасителя, що ніби відбуваються перед нами, ми проходимо думкою усю зворушливу і повчальну історію страждань Христових, думкою і серцем своїм "сшествуем Йому і сораспинаемся Йому".

Свята Церква закликає нас у цей тиждень залишити все суєтне і мирське і піти за нашим Спасителем, запитуючи себе: що вимагається від мене для того, щоб смерть Спасителя не залишалася для мене марною; що я повинен робити, щоб дійсно брати участь у спасінні, яке здобув Господь на Голгофі для усього світу?

Церква учить, що для цього потрібно засвоєння розумом і серцем усього вчення Христового, виконання заповідей Господніх, покаяння і наслідування Христу в благому житті.

Шлях Страсної седмиці - творити, в ім'я Його, допомогу бідним, хворим і стражденним.

Спаситель наш настільки велелюбний, що все, що робиться нами в ім'я Його для бідних, хворих, бездомних і стражденних, Він засвоює особисто Собі Самому.

На Страшному Суді Своєму Він зажадає від нас особливо справ милосердя до ближнього і на цьому затвердить наше виправдання або осуд.

Пам'ятаючи це, ніколи не зневажайте дорогоцінної можливості полегшувати страждання Господа в Його меншій братії, а особливо скористайтеся нею в дні Страсної седмиці.

Ось головне і доступне кожному, з чим православний християнин у Страсну седмицю може слідувати за Господом, Який іде на страждання.

Програма "Православний міръ" (ефір ТРК "ЕРА", 19.04.2003)





 Блаженніший Митрополит Київський і всієї України ВОЛОДИМИР. Хрест Христов
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Богоматір
 Блаженніший Митрополит ВОЛОДИМИР. Усікновіння глави Пророка, Предтечи й Хрестителя Господнього Іоанна
 Блаженніший Митрополит Володимир. Церква і освіта
 Блаженніший Митрополит Володимир. Успіння Пресвятої Богородиці
 Блаженніший Митрополит Володимир. Преображення Господа, Бога і Спаса нашого Іісуса Христа
 Блаженніший Митрополит Володимир. Ти-Син Божий ( Неділя 9-та після П'ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Наслідуйте віру їх (Пам'ять святого рівноапостольного великого князя Володимира)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Чудесне насичення (Неділя 8-ма після П'ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Євангельська віра (Неділя 7-ма по П’ятидесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Петр і Павел
 Блаженніший Митрополит Володимир. Духи злоби (Неділя 5-та)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Віра (Неділя 4-та після П’ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Наші Святі спиввітчизники ( Неділя 2-га після П’ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Святих Божих, як зірок на небі (Неділя 1-ша після П’ятдесятниці)
 Блаженніший Митрополит Володимир. П’ятидесятниця - розкриття тайни Святої Трійці
 Блаженніший Митрополит Володимир. Це ж є життя вічне (Неділя 7 - а після Пасхи, святих отців Першого Вселенського Собору)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Святкові дні (Неділя 6 - та після Пасхи, про сліпого)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Поклоніння Богові (Неділя 5 -та після Пасхи, про самарянку)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Чи хочеш бути здоровим?
 Блаженніший Митрополит Володимир. Неділя 3-тя після Пасхи, святих жон-мироносиць
 Блаженніший Митрополит Володимир. Неділя 2-га після Пасхи, апостола Фоми
 Блаженніший Митрополит Володимир. „Я з вами..” (Неділя 5-та Великого посту)
 Блаженніший Митрополит Володимир. "Вірую, Господи! допоможи моєму невірству" (Неділя 4-та Великого посту)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Відпускаються тобі гріхи
 Блаженніший Митрополит Володімір. Хресна сила
 Блаженніший Митрополит Володимир. Шанування святих ікон (Неділя 1-ша Великого посту – Торжество Православ’я)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Дух целомудрія (Молитва святого Єфрема Сиріна – частина 2)
 Блаженніший Митрополит Володимир. Молитва святого Єфрема Сиріна
 Блаженніший Митрополит Володимир. Проповідь в Прощену неділю
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру