ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Cергій БАРШАЙ.   Древня кафедра Волинських єпископів

22.09.05.
Історія зберегла до наших днів декілька старовинних пам’яток, що ведуть свій початок ще від часів зародження Православної віри на землях святої Київської Русі. Серед таких є і видатна пам’ятка архітектури ХІІ ст. – Свято-Успенський собор м. Володимира-Волинського. Він у першу чергу привертає увагу кожного, хто приїжджає у цю древню столицю Волинського князівства.

Волинська єпархія є однією з найдавніших у нашій державі. Її було засновано в 992 році, тобто майже одразу після хрещення Русі. Тоді ж стараннями святого Київського князя Володимира Великого було зведено в місті Володимирі кам’яний храм на честь Успіння Божої Матері. До наших днів від нього залишилося лише урочище, яке носить назву “Стара кафедра”.

Нинішній Успенський собор веде свою історію від часів князювання на Волинських землях правнука Володимира Мономаха князя Мстислава Ізяславича. За ініціативи князя поруч із замковими укріпленнями у період з 1156-го по 1160 роки було зведено величний кам’яний храм на честь Пресвятої Богородиці. Будівничий храму Волинський князь Мстислав Ізяславич зводив собор як усипальницю для себе і своїх нащадків. Тому руські літописці називали цей храм “Отчим собором”, тобто батьківським. Проте в історії він став більше відомим під назвою “Мстиславів храм”.

У часи Київської Русі Мстиславова церква була однією з найвеличніших і наймонументальніших. За своїми архітектурними формами храм схожий з багатьма тогочасними соборами Києва, Чернігова, Овруча та Смоленська. Те, що храм був названий саме на честь Успіння Божої Матері, не є випадковим: у той період Успенські собори зводилися у більшості княжих столиць, починаючи з Печерського монастиря у Первопрестольному Києві.

У період княжої доби у володимирському храмі не лише відправлялися богослужіння. Тут складали присягу піддані князів, приймалися важливі історичні рішення, підписувалися і скріплювалися клятвою на хресті і Євангелії міждержавні угоди, проводилися коронації волинських князів.

У смутні часи набігів Батиєвих орд Володимир-Волинський був розорений, а Успенський собор зазнав значних пошкоджень. Ще довго татарські орди не давали спокою місту. Це спонукало волинського єпископа Вассіана наприкінці XV ст., з метою захисту православної святині, обнести її захисним валом та побудувати поруч оборонний замок. З часом у замку було розміщено резиденцію Володимирських єпископів.

Наприкінці 16 століття древня святиня православної Волині на двісті років переходить у володіння уніатів і стає одним із головних осередків поширення унії. Щоб остаточно закріпити новий статус собору як греко-католицького, його було перебудовано під класичний костел: до центрального куполу на західній частині храму установлено ще два. Пізніше архітектурний вигляд храму неодноразово змінювали, що згубно позначилося на самій будівлі. 1782 року, під час чергової реконструкції, він завалився.

Святиню було відновлено – уже як православну – у 1900 році. Після тривалої реконструкції собор знову набув свого первісного вигляду. Освятив храм архієпископ Волинський і Житомирський Модест 17 вересня того ж року. Відтоді Успенський собор, де органічно переплелися кілька епох і культур, продовжує виконувати свою спасительну місію як історичний і духовний центр цієї древньої княжої столиці.

Володимирська земля сьогодні свято береже пам’ять про часи княжої доби. Свого часу тут господарював Данило Галицький. Саме поблизу Володимира-Волинського у селі Зимне знаходилася зимова резиденція Київського князя Володимира у заснованому ним Успенському монастирі. Споглядання древніх Успенських соборів – Зимненського і Володимир-Волинського – переносить сучасників у далекі княжі часи. Милуючись цими прекрасними витворами людських рук, ми можемо відчувати гордість за своїх предків, які весь творчий талант і державницьку волю спрямовували на те, щоб наша земля прикрашалася такими чудовими діамантами, як древній кафедральний храм Волинських єпископів.

Володимиро-Волинський Успенський собор залишається тим живим ланцюгом, що з’єднує епоху зародження Християнства на Русі з сучасністю. Завдяки цьому храму ми можемо сьогодні судити і про церковну архітектуру давньої Русі, і про ставлення наших предків до своїх святинь, і найголовніше – про гарячу відданість і любов благочестивих волинян до віри своїх батьків – святого Православ’я.





 Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Білогір’я
 Сергій БАРШАЙ. Форпост Православ’я на заході України
 Сергій БАРШАЙ. Святиня Брянського Придесення
 Сергій БАРШАЙ. Храм Пресвятої Богородиці на берегах Хоролу
 Сергій БАРШАЙ. Гетьманська усипальниця
 Сергій БАРШАЙ. Православна оаза Галичини
 Сергій БАРШАЙ. Успенський кафедральний собор Одеси
 Cергій БАРШАЙ. Православний форпост Львова
 Cергій БАРШАЙ. Святиня Червоної гори
 Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Приазов’я
 Сергій БАРШАЙ. Храм-пам’ятник козацької слави
 Cергій БАРШАЙ. Святиня київської Деміївки
 Сергій БАРШАЙ. Перлина православної Золотоноші
 Cергій БАРШАЙ. Волинська кузня православного духовенства
 Сергій БАРШАЙ. Православна обитель у Мгарському лісі
 Сергій БАРШАЙ. Бункерний храм – пам’ятка невинним жертвам
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Микільський храм у Радомишлі
 Сергій БАРШАЙ. Студентський храм на честь свв. Кирилла і Мефодія в Умані
 Сергій БАРШАЙ. Благовіщенський собор Харкова
 Сергій БАРШАЙ. Лядовський монастир у скелях над Дністром
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Успенський собор Канева
 Сергій БАРШАЙ. Полковий храм на честь Олександра Невського у Хотинській фортеці
 Сергій БАРШАЙ. Спасо-Преображенський собор у Прилуках
 Сергій БАРШАЙ. Острог – захисник православного люду
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Анастасіївський собор у гетьманській столиці
 Сергій Баршай
 Сергей БАРШАЙ. Православие в земле Суоми
 Сергій БАРШАЙ. Один православний відсоток
 Сергей БАРШАЙ. В духовной брани с эпидемией страсти
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру