ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Протоієрей Димитрій Смирнов.   Слово у свято Преображення Господнього

Життя наше має бути побудоване так, щоб все перше ми приносили до Бога. Сьогодні, у день Преображення, принесуть до храму початки плодів для освячення. Це символ того, що все наше життя має бути освячене благодатію Божію, що перша думка завжди має бути Богові, перша радість має бути подячною молитвою Богові, перший сум — проханням до Бога, тобто до Бога ми маємо звертатися безперервно.

Апостол Павло ще дві тисячі років тому казав: «Безперервно моліться». Неможна втрачати ані миті: коли ти в таксі, розмовляєш з кимось, чистиш картоплю або ж читаєш — що б ти не робив, завжди можна молитися, завжди можна поставити себе перед Господом, завжди можна слідкувати за своїми думками, відчувати радість спілкування з Богом. Господь каже: перша заповіть, найвища серед усіх — возлюби Господа Бога твого усім серцем твоїм, усім єством, усією думкою твоєю. Тому що, коли людина любить когось, вона бажає завжди бути з ним. Ось як Петро — взійшов на Фавор, побачив славу Божу і каже: «Господи! Добре нам тут бути», залишимся тут назавжди.

Ненажера завжди прагне іжі, п’яниця — випивки, той, хто любить свою родину — прагне до родини, той, хто любить свою роботу — пропадає на роботі з ранку до ночі, а той, хто любить Бога — завжди прагне до Бога.

Людина — створіння дуже високе, і тому прагнення в неї також мають бути високими. На землі ми маємо багато важливих справ: для підтримки свого тіла ми маємо їсти і одягатися, маємо виховувати своїх чад, — дуже багато усіляких справ, проте якщо ці справи стають на місце Бога, то життя наше руйнується, ми починаємо ходити як у пітьмі, втрачаємо головний оріентир.

А життя в нас моє бути побудоване так, щоб все перше ми приносили до Бога. Сьогодні, у день Преображення, принесуть до храму початки плодів для освячення. Це символ того, що все наше життя має бути освячене благодатію Божію, що перша думка завжди має бути Богові, перша радість має бути подячною молитвою Богові, перший сум — проханням до Бога, тобто до Бога ми маємо звертатися безперервно.

Цьому потрібно постійно вчитися, постійно себе спонукати. І це дуже важко, тому що ми звикли до неуважного життя: це пригодав, про те помріяв; когось побачив, заглянувся — і так весь час. Якщо ми прослідкуємося, що відбувається у нашій голові, то вжахнемося: розібратися в чомусь неможливо — якась гідота, засудження, або ж взагалі повна байдужість, відсутність будь-який думок. А потрібно навпаки: потрібна глибока зосередженість на молитві, на устремлінні до Бога, до світла, до правди, до істини, до вічного життя. Звичайно, важко людині неуважній, греховній, хворій зосередитисьнеобхідним чином, але іншого шляху, щоб узріти славу Божію, немає.

Саме цьому будемо пам’ятати слова, які Церква сьогодні голосно каже: «Возстанемо, лінивії, да бачемо, славу Бога нашого».

Амінь.


 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру