ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Сергій БАРШАЙ.   Свято-Анастасіївський собор у гетьманській столиці

Свято-Анастасіївський собор міста Глухова (Сумська область, Конотопська єпархія) було збудовано у другій половині ХІХ століття. На сьогодні він є найвеличнішою та однією з найкрасивіших храмових споруд, розташованих на північно-східній околиці нашої держави.

Виникло це дивовижне архітектурне творіння у 1890-х роках за ініціативи і на кошти місцевих цукрозаводчиків братів Миколи та Федора Терещенків, які славилися своєю широкою благодійною діяльністю і зробили дуже багато для свого рідного Глухова. Микола подарував під будівництво ділянку землі, а Федір пожертвував гроші. Над проектом собору працювали академік архітектури А.Гун та В.Ганьє. Своїми зовнішніми рисами храм сильно нагадує київський собор святого Володимира, який будувався майже одночасно з глухівським, проте деякі спеціалісти зазначали, що за зовнішнім оздобленням Анастасіївський храм Глухова є більш витонченим, аніж Володимирський собор.

Схожість із київським храмом можна побачити і в оформленні інтер’єру церкви. Це пояснюється тим, що художники брати Олександр і Павло Свєдомські, які розписували собор святих мучениць Анастасій, також брали участь і в оздобленні Володимирського. На щастя, ця краса, що вражає кожного своїм художнім багатством та розмаїттям, пережила усі негаразди атеїстичних лихоліть, і дійшла до наших днів практично неушкодженою.

Найголовнішою прикрасою Свято-Анастасіївського собору є його іконостас, вироблений з італійського білого мармуру. Над його оформленням працювали відомі майстри ХІХ ст. Верещагін та Журавльов. Цей одноярусний шедевр не лише дозволяє побачити усім розписи на горньому місці, але й робить весь храм усередині більш витонченим та легким.

Взагалі собору вдалося зберегти багато предметів свого внутрішнього оздоблення. Окрім розписів та іконостасу, тут залишилися і чудові вхідні двері, виконані із дубового дерева та багато прикрашені різьбою. Своїм величним видом та багатим оздобленням вони зайвий раз підкреслюють аристократизм інтер’єру собору. Менше пощастило нижньому храму, де знаходяться поховання родини Терещенків. У неспокійні 20-ті роки минулого століття свинцеві надгробки глухівських меценатів було забрано для військових потреб радянської держави.

Лише недавно вдалося відновити могильні плити, щоправда тепер із каменю. Відтепер залишилося лише встановити їх на місця поховань. Глухівським віруючим вдалося відстояти собор у радянський період. І хоча в перші роки після більшовицької революції в ньому розмістили музей, у післявоєнні роки тут уже звершувалися богослужіння. В цей же час сусідні Спасо-Преображенський та Свято-Микільський храми були закриті. Сьогодні долею славних глухівських храмів також опікується і місцева влада. По можливості вона допомагає громадам вирішувати поточні господарчі питання і навіть сама проводить заходи по збору коштів на реставрацію.

Для когось Глухів у минулому – це в першу чергу столиця українських гетьманів, для когось – батьківщина всесвітньовідомих композиторів Дмитра Бортнянського та Максима Березовського. Проте все ж найголовнішим надбанням цього мальовничого містечка залишаються його старовинні храми, центральним із яких є Свято-Анастасіївський собор. Сьогодні цей храм, як і багато інших будівель Глухова, свідчить не тільки про високі таланти його будівничих, але й розповідає нам про християнську душу та благородну вдачу славної глухівської родини Терещенків. Завдяки їм, нинішні покоління мають можливість не тільки милуватися вишуканими пам’ятками архітектури та мистецтва, але й самим вчитися бути благочестивими, мудрими та по-християнськи безкорисливими.

   1103  просмотров



 Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Білогір’я
 Сергій БАРШАЙ. Форпост Православ’я на заході України
 Сергій БАРШАЙ. Святиня Брянського Придесення
 Сергій БАРШАЙ. Храм Пресвятої Богородиці на берегах Хоролу
 Сергій БАРШАЙ. Гетьманська усипальниця
 Cергій БАРШАЙ. Древня кафедра Волинських єпископів
 Сергій БАРШАЙ. Православна оаза Галичини
 Сергій БАРШАЙ. Успенський кафедральний собор Одеси
 Cергій БАРШАЙ. Православний форпост Львова
 Cергій БАРШАЙ. Святиня Червоної гори
 Сергій БАРШАЙ. Святиня православного Приазов’я
 Сергій БАРШАЙ. Храм-пам’ятник козацької слави
 Cергій БАРШАЙ. Святиня київської Деміївки
 Сергій БАРШАЙ. Перлина православної Золотоноші
 Cергій БАРШАЙ. Волинська кузня православного духовенства
 Сергій БАРШАЙ. Православна обитель у Мгарському лісі
 Сергій БАРШАЙ. Бункерний храм – пам’ятка невинним жертвам
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Микільський храм у Радомишлі
 Сергій БАРШАЙ. Студентський храм на честь свв. Кирилла і Мефодія в Умані
 Сергій БАРШАЙ. Благовіщенський собор Харкова
 Сергій БАРШАЙ. Лядовський монастир у скелях над Дністром
 Сергій БАРШАЙ. Свято-Успенський собор Канева
 Сергій БАРШАЙ. Полковий храм на честь Олександра Невського у Хотинській фортеці
 Сергій БАРШАЙ. Спасо-Преображенський собор у Прилуках
 Сергій БАРШАЙ. Острог – захисник православного люду
 Сергій Баршай
 Сергей БАРШАЙ. Православие в земле Суоми
 Сергій БАРШАЙ. Один православний відсоток
 Сергей БАРШАЙ. В духовной брани с эпидемией страсти
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру