ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Протоієрей Олександр ВОРОНА.   Філософія, культура:
Музика та її вплив на людину

Музика в тій чи іншій формі пронизує всю історію людства, починаючи з наших прабатьків Адама і Єви. Божественною музикою і піснеспівами був наповнений весь нематеріальний світ, усе, що ми називаємо раєм. Пророк Ісаія свідчить, що навколо Престолу Божого предстоять Серафими, невпинно славословлячи Господа ангельською піснею: “Свят, Свят, Свят Господь Саваоф! Уся земля повна слави Його”. Це ж підтверджують і безліч праведників, що удостоїлися ще за життя бути піднесеними у горні обителі.

Природно припустити, що після вигнання з раю, Адам і Єва з тугою згадували чудові мелодії, які вони чули у саду. Вони намагалися передати їхню красу своїм дітям, наскільки можливо це було зробити вже недосконалим людським голосом.

Пізніше були винайдені і перші музичні інструменти. Так, правнук Каїна в сьомому коліні Іувал першим винайшов гуслі та сопілку. Гуслі або арфа (єврейською — “кінур”), за описом Іосифа Флавія, мала десять струн, на яких грали за допомогою плектра — особливої музичної палички. Сестра ж Іувала Ноєма Прекрасна, за переданням, стала винахідницею тонів, тобто основ теорії музики та пісень.

У богослужбову практику давніх іудеїв увійшли різноманітні музичні інструменти. Так, боговдохновенний пророк Давид закликає хвалити Господа, використовуючи для цього всі інструменти — і духові, і струнні, й ударні.

Сучасне православне богослужіння також немислиме без церковної музики. Але, на відміну від інших релігій і християнських конфесій, ми не використовуємо рукотворних музичних інструментів, вважаючи, що найкращим знаряддям для прославлення Бога є людський голос. При цьому всі найтонші рухи душі втілюються у звук без штучних посередників, котрі часто спотворюють або не здатні точно передати молитовний настрій того, хто співає. Мабуть, єдиним виключенням є дзвони, які скликають православних християн у храм до богослужіння. Дзвін також сповіщає тим, хто не присутній у храмі, про найважливіші моменти православного богослужіння.

Одержимі не можуть спокійно слухати церковний дзвін, особливо якщо дзвонар супроводжує його “розумною” молитвою, а деякі навіть зцілюються, знаходячись в його епіцентрі на дзвіниці. Саме тому під час смертоносних епідемій довго дзвонили в усі дзвони, зупиняючи розповсюдження хвороби. Сучасні вчені виявили, що деякі види хвороботворних бактерій гинуть при гучному дзвоні. Акустичне поле, що виникає при ньому, благотворно впливає на навколишнє середовище.

Для чого ж людині взагалі потрібна музика, і зокрема церковна? Як вона впливає на душу та загальний стан людини?

Енциклопедія говорить про музику, як вид мистецтва, що відображає дійсність у звукових художніх образах, що активно впливають на психіку людини. Засобом втілення музичних образів служать звуки, організовані певним чином. А звук — це пружні хвилі, що поширюються у газах, рідинах і твердих тілах і сприймаються людським вухом.

У зв’язку з цим хочеться нагадати про одне поняття — явище резонансу. Усі, напевно, знають, що міцний, ретельно спроектований і побудований міст, що витримує багатотонні навантаження, можуть зруйнувати декілька десятків людей, що марширують в ногу. Справа в тому, що кожне фізичне тіло має свою частоту коливань. Якщо ззовні підключити іншу систему, навіть дуже малопотужну, з такою ж частотою випромінювання, то наростання розгойдування відбувається мало не в геометричній прогресії. Ось енциклопедичне визначення резонансу: це різке зростання амплітуди сталих вимушених коливань при наближенні частоти зовнішньої гармонійної дії до частоти одного з нормальних коливань системи.

Кожен з нас має свій внутрішній, духовний лад, настрій, що залежить від способу життя людини. Якщо людина — раб Божий, то вона живе за законами, заповідями Творця, які ведуть до досконалості, до повної гармонії зі всім навколишнім — видимим і невидимим — світом. І тоді при слуханні церковної музики душа її вступає в унісон з невимовної краси співом усіх Небесних Сил безплотних.

Але ж існують й інші сили, єдиною метою яких є безглузде руйнування. І у них є своя музика, свої чорні гімни. Земними їх перекладеннями є дуже багато творів важкого року, особливо “Хеві метал” і панк-рок. Багато західних виконавців і не приховують, що вони прямо служать сатані, він їх надихає, підказує слова, музику... На жаль, чимала частина нашої молоді, іноді не замислюючись, постійно слухає і поглинає ці музичні нечистоти. Якщо запропонувати їм в їжу вживати продукти, подібні до такої музики, то вони б відмовилися. Але ж як тіло потребує їжі матеріальної, так і душа не може жити без духовної їжі. Як при неправильному харчуванні розвиваються різні, часто смертельні недуги, так і при бездумному споживанні всілякої духовної отрути душа нездужає аж до смерті.

У кожному з нас є частинка Царства Небесного і є частина зла — руйнівне начало, привнесене первородним гріхом, воно посилюється постійним порушенням заповідей Господа.

Слухаючи творчу музику, в першу чергу церковну, ми, навіть і не усвідомлюючи цього, будуємо храм, призначений для Духа Святого. Деструктивна музика створює в душі “мерзоту запустіння”, улюблене житло павших духів. Тому потрібно бути дуже уважним до всього, що нас оточує. За словами Священного Писання, потрібно пильнувати та бути тверезими, оскільки ворог ходить навколо нас, як лев рикаючий, який шукає кого поглинути. І як малі за своєю силою коливання, вступаючи в резонанс з непорушною, здавалося б, будівлею, здатні в найкоротший час стерти її з лиця землі або, навпаки, зсунути з місця і допомогти зрушити багатотонну машиу, що забуксувала, так і музика може сприяти або цілковитій деградації людини, або її духовному перетворенню і відродженню.

Хочеться особливо підкреслити, що церковна музика все ж таки не призначена для концертного виконання. Слухати її потрібно у храмі і сприймати як частину всього Богослужіння. Наприклад, Херувимська пісня, що закликає нас відкласти всі земні турботи і, подібно Херувимам, брати участь в перенесенні Дарів з Жертовника на Престол, недоречна в залі філармонії. Хоча є безліч прекрасних молитовних співів, які можна слухати і виконувати як келейно, так і на концертах духовної музики. Потрібно тільки підходити до вибору репертуару дуже зважено і мудро, пам’ятаючи, що Спаситель заповідав не віддавати святиню на наругу.





 Прот. Олександр ВОРОНА. Чому я православний
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру