ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Сергій БАРШАЙ.   Божа Матір Волинська. Православне життя очима світських ЗМІ: 26 квітня – 2 травня

Холмська святиня. – “Соловецький” отаман. – Взаємовідносини хрещених і хрещеників.

Про одну з найвідоміших і найдревніших українських ікон – Холмську ікону Божої Матері написала газета “Україна молода” в номері за 29.04.2004 р. (матеріал Н.Романюк “Хранитель вічності”). У бесіді з реставратором, який протягом кількох років займався відновленням цього раритету, журналістка знайомить читачів із непростою історією ікони, а також із самим майстром. Реставратора Анатолія Квасюка авторка представляє з самого початку матеріалу. “...Про неї він чув ще в студентські роки від професорки Людмили Міляєвої на лекціях з історії давнього українського мистецтва, хоч ніхто її і не бачив. Навіть віру втратили, що вона взагалі ще існує. Він і мріяти не міг, що колись доля подарує їм зустріч віч-на-віч, що його руки будуть рятувати її від варварства і невігластва й вдихатимуть нове життя, сантиметр за сантиметром знімаючи нашарування віків і фарб. Про такий подарунок він і мріяти не міг. Але це сталося. Спочатку вони "зустрічалися" таємно після роботи та у вихідні дні. Це тривало майже чотири роки. І тільки у 2000-му році він та люди, які довірили йому її таємницю, вирішили сказати світові про її існування. Світ ахнув!”.
Далі в матеріалі розповідається історія Холмської ікони, а також її складний шлях до свого другого народження. “Найстарішу ікону не лише України, а й Європи чотири роки переховували у реставраційній майстерні Волинського обласного краєзнавчого музею, і ніхто не проговорився, бо знали про це лише декілька людей, які усвідомлювали всю небезпеку оприлюднення цієї інформації. Адже за чудотворною іконою Холмської Богоматері полювали безрезультатно мистецтвознавці та поціновувачі старовини багатьох країн. Відтоді, як у роки війни вона зникла у Холмі, по слідах найстарішої пам'ятки сакрального мистецтва постійно йшли різні шукачі, й Україна могла втратити її назавжди.
Холмська чудотворна Ікона Божої Матері є однією з найвідоміших і найшанованіших у християнському світі. За переказами, ікона була написана святим Євангелістом Лукою. За одними джерелами, до Києва її привіз разом з іншими іконами князь Володимир, за іншими - ікона була у шлюбному посагу царівни Анни, нареченої князя, а вже він поставив образ у побудованому ним у 1001 році Богородичному соборі в Холмі.
Насправді, за літописними джерелами, близько 1223 року м.Холм відбудував князь Данило Галицький. Збудував він і величезний храм на високому пагорбі й прикрасив його іконами, серед яких був образ Богородиці. Іконі вже тоді приписували особливу благодать і чудотворну силу. Заступництвом Пресвятої Богородиці Холм був врятований від нашестя орд Батия в 1240 році”.
Сьогодні ця святиня знаходиться в Луцьку в Музеї волинської ікони, де нею опікується Анатолій Квасюк. Як пише газета, майстер “повернув святиню до другого життя. Тепер він працював з нею, не криючись. Власне, реставрація ще повністю не завершена, хоча основний шмат роботи вже зроблено…
А взагалі у запасниках Музею волинської ікони роботи ще не на одне десятиліття. Аби здоров'я було. Виставлено лише сто ікон, шістсот ще потребують реставрації. А всього 1500 експонатів”.

Про кошового отамана Петра Калнишевського, що закінчив своє життя у Соловецькому монастирі на Білому морі, розповідає В.Кульова у газеті “Хрещатик” за 30.04.2004 р. (стаття “Останній кошовий”). Приводом для публікації матеріалу стала недавно видана книга В.Грибовського “Кошовий отаман Петро Калнишевський”, презентована недавно в Музеї гетьманства на Подолі.
З історії відомо, що отамана було заслано на Соловки, де він провів багато років, а пізніше відмовився повертатися додому. На цьому моменті особливо акцентується увага й у статті. “Щодо місця перебування Калнишевського в засланні існує кілька версій. За однією жив він двадцять шість літ у земляній ямі без світла й повітря. Буцімто, коли імператор Олександр І побачив, де довелося сидіти вельможному арештантові (за деякими переказами “злочинець” мав чин генерала царської армії і щонайвищі монарші відзнаки), то вжахнувся й запитав в'язня, чим йому віддячити? На що той відповів, аби спорудили на островах тюрму для мучеників, щоб не жили вони в холодних і мокрих мішках. Певно, все-таки це легенда. Адже такі умови утримання політичних вигнанців заборонили за тридцять років до того, як туди потрапив кошовий отаман. У них жили анахорети-монахи, які наклали на себе епітимію. Документи ж свідчать, що Калнишевського тримали як знатного зловмисника. На його потреби уряд передбачав до карбованця на добу, тобто понад 360 карбованців на рік. На такий самий термін одному ченцеві виділяли дев'ять рублів, а простому в'язневі - від десяти до тридцяти. Калнишевський за понад двадцять літ тюрми навіть зумів заощадити значну суму, яку витратив на дорогі подарунки монастиреві. Скажімо, тільки оправа Євангелія, оздоблена сріблом і золотом, яку передав він Спасо-Преображенському собору, важила понад два пуди, а срібний хрест - понад тридцять фунтів. На Різдво, Великдень і Преображення Господнє Калнишевського виводили з келії. Певно, старий брав участь у богослужінні, бо поморські рибалки розповідали нащадкам, що бачили "козацького отамана", який говорив нечистою російською мовою. Мабуть, по-українськи.
Після звільнення опальний відмовився повертатися додому, залишившись при монастирі "ожидать с спокойным духом приближающегося конца жизни". Помер у листопаді 1803 року. Похований чернечою братією на подвір'ї Спасо-Преображенського собору при Успенській церкві».

Проблему взаємовідносин хрещених батьків і їхніх чад порушує “Голос України” за 29.04.2004 р. у матеріалі Л.Гулько “Не даруйте хрещенику гроші”. “Є багато народних звичаїв, котрі регулюють обов’язки хрещених батьків перед хрещениками та взаємини кумів між собою. Про те, що з цього приводу думає Православна Церква, журналістка запитала настоятеля Свято-Михайлівського київського храму протоієрея Романа.
Священик коротко визначив обов’язки хрещених батьків: “бути хрещеними – і почесно, і відповідально. Ними можуть бути хрещені й православно віруючі чоловік і жінка, що знають Святе Письмо, основні молитви та відвідують церковні богослужіння. Вони повинні розуміти, що на все життя беруть відповідальність за дитину, зобов’язані виховувати її у православному дусі, молитися за неї, прилучати до церковних Таїнств…
Зв’язок між духовними батьками й хрещениками глибший, ніж із батьками за плоттю. Якщо дитина виросла невіруючою або темні сили заволоділи нею – гріх за це лежить на хрещених батьках. Значить, не ревно молилися, самі не були прикладом, мало приділяли уваги”.
На запитання: “Що робити, якщо хрещеник росте у неблагополучній сім’ї?”, священик відповів: “Щоб такі діти не стали на шлях, що веде до наркоманії, блуду, злочину, потрібно докласти зусиль. Головне – любіть хрещеника і робіть так, щоб він любив і довіряв вам. Обов’язково пояснюйте хрещеникам, що вони мають любити своїх рідних і прощати їм, навіть якщо ті випивають чи ведуть аморальний спосіб життя”.
Останній матеріал особливо цінний для світських читачів, тому що сьогодні дуже мало людей розуміє справжній смисл і місію хрещених батьків. Можливо, через подібні прості й доступні пояснення православних священиків, опубліковані в масових світських виданнях, народ буде більш серйозно і відповідально відноситися до цієї благородної і відповідальної справи.





 Огляд преси: 28 червня – 4 липня
 Огляд преси: 21 – 27 червня
 Сергій БАРШАЙ. Чудо і науковий підхід. Православне життя очима світських ЗМІ: 19 – 25 квітня
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру