ЦеркваНовиниСтаттіІнтерв'юГалереяРесурсиАвтори 
Календар 

Православіє 
 Основи віри
 Церква

Літопис 
 Новини
 Міжнародні новини

Галерея 
 Події

Письмена 
 Храми і монастирі
 Церковна історія
 Богословіє
 Філософія, культура
 Православний погляд
 Православіє і педагогика
 Молодіжне служіння
 Церква і суспільство
 Порада мирянину
 Суспільство про Церкву
 Церква і держава
 Міжконфесійні відносини
 Розколи
 Єресі та секти
 Подія
 Ювілей
 Дата
 Люди Божі

Слово 
 Слово пастиря
 Інтерв'ю

Православний світ 
 Ресурси
 Нове у мережі
 Періодичні видання
 Православний ефір
 Релігійна статистика
 Электронная лавка
 Бібліотека

Послух 
 Автори



карта сайта
 Сергій БАРШАЙ.   Монастирі, джерела, видавництва. Православне життя очима світських ЗМІ: 12 – 18 квітня

Київські некрополі. – Чернігівський печерний монастир. – Інкерманська святиня. – Цілющі джерела столиці. – Православне видавництво.

У перший тиждень Великодня тема свята у ЗМІ як раз звучала мало – преса приділила більше уваги святим місцям. До Радониці газета “Сегодня” за 17.4.04 р. у матеріалі Д.Лаврова “Исчезнувшие киевские некрополи” розповіла про стародавні поховання на території нинішньої столиці. “…если говорить о массовых захоронениях на киевской земле, то можно без преувеличения сказать, что мы живем на могилах наших предков. Ибо начиная со времен Владимира Красного Солнышка, городские кладбища устраивались на окраинах и по мере расширения границ поселений мигрировали на "целинные" земли во всех направлениях. Кстати, место, где сегодня расположен ансамбль Софийского собора, при Ярославе Мудром считалось "полем вне града".
Самые древние кладбища Киева связаны с именами великих киевских князей - Аскольда и его убийцы "вещего" Олега, погребенного (по преданию) на горе Щекавице. С тех пор над колыбелью городов русских неоднократно сгущались зловещие тучи, которые выпадали осадками стихийных бедствий, войн и страшных болезней, уносивших в могилы тысячи человек.
В итоге, на территории стольного града образовались места массовых захоронений: Аскольдова могила, Щекавицкое кладбище, Байковое, Вознесенское, Выдубецкое, Демиевское, Дарницкое, Голосеевское, Зверинецкое, Иорданское, Куреневское, Лукьяновское, Покровское, Соломенское, Флоровское, Лаврское, Никольско-Слободское, Дегтеревское, Мостицкое, Совское, Копыловское.
К перечисленным некрополям стоит добавить и "несанкционированные" захоронения жертв тоталитарных режимов в Быковне, Бабьем Яру и Дарнице. А после Второй мировой на карте Киева появились новые кладбища - Берковцы, Лесное, Северное и Южное”.

Про Чернігівський Троїцько-Іллінський печерний монастир іде розповідь у статті О.Галчина “Музей у печерах Чернігова” (Україна молода, 16.4.2004 р.). Описуючи його славне минуле (монастир знав іще преподобного Антонія Печерського), автор розповідає про страшні сторінки з життя обителі у ХХ столітті. “До кінця 60-років минулого століття територія монастиря перетворилася на пустир, на якому місцеві жителі випасали кіз. Іллінська церква була зачинена, а обвалені та захаращені сміттям Антонієві печери викликали інтерес здебільшого хуліганів. Та все ж знайшлися люди, які почали розкривати таємниці підземного монастиря. Це були співробітники історико-архітектурного заповідника, який було у той час організовано… підземні келії, храми, гробниці для кожного відвідувача створюють враження реального занурення в історію”.

Іншою православною святинею, яка “попала” у ЗМІ, стала кримська Інкерманська обитель. У статті Т.Катриченко “Інкерман – колиска християнства” (Столиця, 16.04.2004 р.) авторка розповідає про видатну святиню Кримського півострова. “По всій Інкерманській скелі біля річки Чорної розкидані давні печерні помешкання - крипти, висічені в твердому камені. В цих печерах у давнину ховалися люди, коли їм загрожувала небезпека. Тут вони будували й перші свої храми…
Сьогодні на цих горах гуляє такий же сильний вітер, як і за часів мусульманського панування. Руїни давньої фортеці свідчать, що тут не раз перетиналися шляхи багатьох народів.
Наприкінці XVIII століття християн почали виселяти з Криму і монастир занепав. І лише 1850 року був освячений в ім'я святого священномученика Климента. Тоді ж з'явилися і наземні церкви, житлові будиночки, гостинний двір та господарські будівлі. Одночасно розбудовувалися і печерні храми. На той час було всього вісім церков, які сполучалися між собою і територією середньовічної фортеці ходами та сходами, висіченими у скелі. В такому вигляді монастир проіснував до 1926 року. А в роки оборони Севастополя під час Другої світової війни всі наземні будівлі було знищено, збереглися лише печерні церкви. Постраждала й Каламіта, від якої залишилися напівзруйновані стіни та башти.
Сьогодні реставрують печерні храми, відбудовують наземні. Сотні паломників щодня відвідують святі стіни Інкерманського Свято-Климентівського чоловічого монастиря”.

Про цілющі джерела Києва розповідає тижневик “Киевский регион” за 15.04.2004 р. (стаття М.Поліщука “Феномен целебных источников”). У даному матеріалі йде розповідь про відомі водойми у Феофанії та Києво-Печерській Лаврі. В якості експерта журналіст узяв одного з керівників Київського еколого-культурного центру Олега Листопада.
“Вместе с Олегом Листопадом мы последовательно обозначаем на карте столицы источники с целебными свойствами, зафиксированные в базе данных Киевского эколого-культурного центра, сверяем их с теми, которые указаны в официальном "Перечне объектов природно-заповедного фонда общегосударственного значения в городе Киеве". Собственно говоря, оба документа показывают одно: и заповедные, и целебные, и "святые" водные источники в столице сконцентрированы в нескольких точках города. В первую очередь это Феофания и Киево-Печерская лавра. В Феофании самым, наверное, популярным является родник, расположенный на пути от улицы Лебедева до Свято-Пантелеймоновского монастыря. Даже в документах городской администрации он фигурирует под названием "Святой целебный источник" (хотя прилагательное "святой" редко употребляется в деловой документации). Считается, что его вода помогает чуть ли не от половины болезней. В то же время существует несколько преданий, связанных с чудесными случаями прозрения слепых возле этого родника, известного также как источник святого Пантелеймона.
В чем сила воды из этого родника, специалисты затрудняются сказать. Эколог и лидер движения "Спасение Голосеева" Михаил Михалко во всяком случае заверил нас, что, с точки зрения геологии, источник этот самый простой, дренирующий поверхностные воды. В минеральном составе здешней воды нет ничего сверхординарного. Таких родников в Киеве много, но люди идут почему-то только к этому. И излечиваются. Назвать это иначе, как чудом, нельзя”.
У кінці матеріалу М.Михалко ще раз висловлюється з приводу чудесних зцілень від води. “Некоторые случаи исцелений установлены точно, но и в тех случаях, когда мы говорим о народных преданиях, нужно помнить, что дыма без огня не бывает. Иное дело, что лечебный эффект - вещь сугубо индивидуальная, и его трудно измерить в математически точных единицах”.

У тижневику “Зеркало недели” за 10 – 16.04.2004 р. вийшло інтерв’ю з головним редактором недавно створеного київського православного видавництва “Пролог” священиком Петром Зуєвим під назвою “Откровение может быть выражено на языке любой культуры”. У преамбулі до інтерв’ю журналістка К.Щоткіна зазначає, що сьогодні у нас на духовну літературу “спрос и предложение… развивается, во всяком случае, если судить по ассортименту книжных магазинов. Однако чаще всего это книги, изданные в Москве или Питере. А что же Украина, где издательский бизнес поставлен совсем в другие условия и где книгоиздателям конкурировать с Россией очень трудно?”
З самого початку інтерв’ю редактор змальовує стан речей, який сьогодні ми маємо в царині духовного книговидавництва. “В области издания православной книги мы во многом являемся первопроходцами. В России сегодня такие издательства существуют, хотя, думаю, крупные издательства с серьезным научным потенциалом и там редкость. Ведь собрать команду профессионалов - совсем нелегкое дело. Нужны люди со знаниями в различных областях богословия и гуманитарных наук - библеисты, знатоки древних и новых языков, специалисты в области истории Церкви и догматического богословия. Что же касается Украины, то здесь пока, кроме нас, специализированного православного издательства вообще не существует. Нам удалось собрать команду людей, которые ранее уже участвовали в различных издательских и научно-богословских проектах”.
Розповідаючи про найближчі плани, о.Петро говорить, що “у нас несколько направлений работы. Первое - книги по библеистике. В серии "Библейские исследования" мы уже выпустили цикл лекций современного автора о. Александра Сорокина "Введение в Священное Писание Ветхого Завета" и книгу одного из дореволюционных профессоров Киевской духовной академии Николая Маккавейского "Археология истории страданий Господа Иисуса Христа"…
Второе по важности значение занимает издание Святых Отцов - людей, достигших определенной степени святости и сумевших адекватно выразить самосознание Церкви… Мы стараемся издавать классические труды, в первую очередь византийских Отцов…
Мы с удовольствием издаем книги авторов, которые были написаны совсем недавно либо несколько десятилетий назад. Скажем, "Пролог" выпустил в свет уже три книги о. Александра Шмемана: "Исторический путь Православия", "Введение в литургическое богословие" и сборник его статей, посвященный таинствам Исповеди и Причащения. Сейчас готовится следующая его книга - "Литургия и предание".
Говорячи про свою аудиторію, священик зазначає, що “наш главный покупатель – приходы в Украине и России, куда наши книги также попадают по обмену с российскими православными издательствами. Вместе с тем мы прилагаем усилия и к тому, чтобы наши книги были представлены в светских магазинах, в светской книжной сети. И, слава Богу, они там уже появляются”.





 Огляд преси 14-20 червня
 Сергій БАРШАЙ. Божа Матір Волинська. Православне життя очима світських ЗМІ: 26 квітня – 2 травня
 Сергій БАРШАЙ. Чудо і науковий підхід. Православне життя очима світських ЗМІ: 19 – 25 квітня
 Сергій БАРШАЙ. ЗМІ на Великдень. Православне життя очима світських ЗМІ: 5 – 11 квітня
 Сергій БАРШАЙ. Книга про українську ікону. Православне життя очима світських ЗМІ: 29 березня – 4 квітня
 Сергій БАРШАЙ. Кому заважає монастир? Православне життя очима світських ЗМІ 22-28 березня
 Сергій БАРШАЙ. Святині України і Абхазії. Православне життя очима світських ЗМІ: 15 – 21 березня
 Святині під вугіллям і уламками будинку. Православне життя очима світських ЗМІ: 8-14 березня
 Сергій БАРШАЙ. Візит кардинала Каспера і реакція ЗМІ. Православне життя очима світських ЗМІ: 23 – 29 лютого
 Сергій БАРШАЙ. Проблеми Кирилівської церкви. Православне життя очима світських ЗМІ: 1 – 7 березня
 Сергій БАРШАЙ. Константинопольський Патріарх і уніати. Православне життя очима світських ЗМІ: 9 – 15 лютого
 Сергій БАРШАЙ. Донецький храм на колесах. Православне життя очима світських ЗМІ: 2 - 8 лютого
 Сергій БАРШАЙ. Особливості високосного року. Православне життя очима світських ЗМІ: 26 січня – 1 лютого
 Сергій БАРШАЙ. Останнє зимове свято. Православне життя очима світських ЗМІ: 19 – 25 січня
 Сергій БАРШАЙ. Різдвяна тематика у центральній пресі.
 Сергій БАРШАЙ. Різдво на дворі. Православне життя очима світських ЗМІ: 5 - 11 січня
 Сергій БАРШАЙ. МОЛЕБЕНЬ БІЛЯ КИЇВСЬКОГО КНЯЗЯ. Православне життя очима світських ЗМІ: 29 грудня – 4 січня
 Сергій БАРШАЙ. Сто років із курантами
 Сергій БАРШАЙ. Ім’я Святителя у храмах, місцевостях і вулицях.
 

© Архивная версия Официального сервера УПЦ "Православие в Украине" 2003-2006 год Orthodoxy.org.ua
(при перепечатке материалов - активная индексируемая ссылка на archivorthodoxy.com обязательна)

Каталог Православное Христианство.Ру